3 квiтня 2020 | A A A
В Державній аудиторській службі України діє телефон довіри (044) 425-80-30, також громадяни можуть звернутися до Державної установи «Урядовий контактний центр» за номером 1545 Держаудитслужба повідомляє, що з 19.04.2020 року починають діяти ЗМІНИ до Закону України «Про публічні закупівлі», за якими розширено перелік порушень та збільшено суми штрафів за такі порушення!
Пошук

...
Головна  » Внутрішній контроль та внутрішній аудит у державному секторі » Інформація про стан внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у державному секторі» Про стан внутрішнього аудиту в Міністерстві інфраструктури України за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 версія для друку
Про стан внутрішнього аудиту в Міністерстві інфраструктури України за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 9 вересня 2015

Оцінкою якості внутрішнього аудиту (далі – Мінінфраструктури, Міністерство), проведеною у березні поточного року, встановлено, що Міністром дотримано вимоги законодавства щодо створення самостійного структурного підрозділу внутрішнього аудиту в Мінінфраструктури.

Проте, з огляду на кількість об'єктів внутрішнього аудиту та масштабність діяльності окремих суб'єктів господарювання, які належать до сфери управління Мінінфраструктури, штатна чисельність підрозділу внутрішнього аудиту (11 осіб) не спроможна забезпечити виконання покладених на нього завдань.

Головним недоліком у діяльності підрозділу внутрішнього аудиту є  те, що внутрішні аудити здійснювались лише у спосіб, аналогічний ревізіям та перевіркам фінансово-господарської діяльності.

Аудиторські звіти фактично мають лише обкладинку внутрішнього аудиту, оскільки стиль викладення інформації в них притаманний проведенню комплексних ревізій фінансово-господарської діяльності, обсяг аудиторських звітів – 200-400 аркушів з надто деталізованою інформацією про діяльність суб'єктів господарювання, з наведенням статистичної, звітної, описової інформації тощо.

Як наслідок, не усі аудиторські рекомендації, що надавались за результатами таких внутрішніх аудитів, містили конкретні пропозиції щодо налагодження системи внутрішнього контролю, удосконалення системи управління та недопущення порушень у майбутньому.

До того ж під час проведення внутрішніх аудитів допускались порушення і недоліки щодо повноти аудиторських дій, якості документування та обґрунтованості висновків.

Результати аналізу матеріалів проведених внутрішніх аудитів засвідчили про недоліки у їх проведенні та документуванні фактів порушень, зокрема: окремі питання програм внутрішнього аудиту досліджувалися поверхово; документування фактів порушень не завжди здійснювалось з їх чіткою кваліфікацією і посиланням на відповідні нормативно-правові акти; висновки або факти, що наведені в аудиторських звітах не завжди мають необхідні обґрунтування або задокументовані без відповідних доказів.

Оцінкою якості засвідчено, що один і той же працівник Управління внутрішнього аудиту (далі – Управління ВА) входив до складу комісії двох і навіть трьох внутрішніх аудитів одночасно, що не сприяло якісному проведенню внутрішніх аудитів, а навпаки було одним із ймовірних факторів, який впливав, зокрема, на якість документування результатів внутрішніх аудитів. Зазначене також свідчить про недостатню кількість працівників Управління ВА.

Встановлено непоодинокі випадки, коли Головою комісії призначались головні спеціалісти Управління ВА, в той час як заступниками Голови комісії – керівний склад цього ж Управління. Зазначене може створювати передумови виникнення певних складнощів у взаємовідносинах Голови комісії з його заступниками, зокрема, під час узгодження результатів внутрішнього аудиту, оскільки фактично головний спеціаліст залишається в підпорядкуванні начальника Управління ВА та його заступника.

Не менш суттєвим аспектом, який вплинув на здійснення функції внутрішнього аудиту, є відсутність в Міністерстві системи оцінки ризиків, за допомогою якої мали б визначатись так звані «вузькі місця», як у діяльності Міністерства, так і суб’єктів господарювання, що належать до сфери його управління. При цьому непоодинокі факти надання доручень Міністра на проведення позапланових аудитів свідчать про наявність проблемних питань у галузі та ризиків, які вони викликають.

За умови відсутності системного підходу до здійснення ідентифікації та оцінки ризиків Управлінням ВА на підставі отриманої інформації з різних джерел застосовувалось власне судження про ризики при формуванні піврічних планів проведення внутрішніх аудитів.

При цьому поряд з дослідженням проблемних питань об’єкта аудиту одночасно спостерігається перевірка дріб'язкових питань під час здійснення аудитів, яка полягає у дослідженні та викладенні порушень і недоліків, які з огляду на масштабність діяльності суб'єкта господарювання є не суттєвими (другорядними), не впливають на його фінансовий стан та розпорошують увагу і відволікають внутрішніх аудиторів від актуальних (проблемних) питань діяльності об'єкта аудиту.

Оцінкою якості внутрішнього аудиту також встановлено, що на загальний стан здійснення функції внутрішнього аудиту в Мінінфраструктури України вплинули й інші наступні порушення і недоліки у діяльності підрозділу внутрішнього аудиту Міністерства.

Внутрішніми документами не визначено ряд аспектів діяльності з внутрішнього аудиту, зокрема:

- порядок реалізації результатів внутрішніх аудитів: терміни та форми інформування керівництва Мінінфраструктури, надання підприємствами (установами) інформації про вжиття відповідних заходів, розгляду та надання письмових висновків Управлінням ВА на коментарі до аудиторських звітів;
- терміни, періодичність, форми здійснення моніторингу стану впровадження наданих аудиторських рекомендацій, та конкретну особу, відповідальну за здійснення цієї діяльності тощо;

Це, в свою чергу, є одним із факторів, який вплинув на рівень відшкодування (усунення) встановлених фінансових порушень.

Так, у 2014 році Управлінням ВА виявлено порушень, що призвели до втрат ресурсів на загальну суму 98,6 млн грн, з них усунуто на суму 6,7 млн грн. (6,8% від загальної суми); виявлено порушень, що не призвели до втрат ресурсів на загальну суму 554,0 млн грн, з них усунуто на суму 6,5 млн. грн. (1,2 %).

Головними факторами, які вплинули на якість реалізації функції внутрішнього аудиту в Мінінфраструктури, є:

- незабезпечення достатньої чисельності підрозділу внутрішнього аудиту з урахуванням вимог п. 3 Порядку № 1001;

- покладання на підрозділ внутрішнього аудиту виконання функцій, не пов'язаних зі здійсненням функції внутрішнього аудиту (участь в Тарифній раді при Мінінфраструктури, в Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном, ревізійних комісіях акціонерних товариств, складання зведеного Звіту про проведення процедур закупівель, робіт і послуг за державні кошти за формою статистичного спостереження № 1-торги (тендери) тощо);

- використання підрозділу внутрішнього аудиту в якості "пожежної команди", про що свідчить значна кількість позапланових внутрішніх аудитів (78 % від загальної кількості проведених аудитів), що мало наслідком невиконання піврічних планів у повному обсязі.

Водночас участь працівників Управління ВА у зазначених комісіях та виконання інших завдань не пов'язаних з функцією внутрішнього аудиту створює передумови для конфлікту інтересів, уникнення якого вимагає п. 3.6 глави 3 розділу ІІ Стандартів внутрішнього аудиту.

Підсумовуючи результати оцінки якості зроблено висновок, що функція внутрішнього аудиту в Мінінфраструктури не дозволяє у повному обсязі забезпечити надання Міністру об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо:

стану функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення;

удосконалення системи управління;

запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів;

запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.

За результати оцінки якості внутрішнього аудиту надана низка рекомендацій для приведення діяльності з внутрішнього аудиту у відповідність до вимог законодавства та підвищення її ефективності.