22 жовтня 2020 | A A A
В Державній аудиторській службі України діє телефон довіри (044) 425-80-30, також громадяни можуть звернутися до Державної установи «Урядовий контактний центр» за номером 1545 Держаудитслужба повідомляє, що з 19.04.2020 року починають діяти ЗМІНИ до Закону України «Про публічні закупівлі», за якими розширено перелік порушень та збільшено суми штрафів за такі порушення!
Пошук

...
Головна  » Видання » Фінансовий контроль » № 4, 2006» МОЛОДІЖНИЙ КРЕДИТ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ версія для друку
МОЛОДІЖНИЙ КРЕДИТ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

УПРАВЛІННЯ ГоловКРУ ІНФОРМУЮТЬ

 

 

І.М. Гур'єва,

начальник Управління контролю

у сфері освіти і культури

ГоловКРУ України

 

Одним із найболючіших питань у житті кожної людини, особливо молодої сім'ї, є житло. Проблема забезпечення житлом молоді має декілька аспектів економічного та соціального характеру: по-перше, нестача грошей у молодої сім'ї на придбання житла; по-друге, відсутність умов для поліпшення соціально-побутового становища молодих сімей і одиноких молодих громадян, їх гармонійного розвитку; по-третє, зменшення показників зростання кількості населення в Україні.

 

Наша держава, зважаючи на досвід передових країн Європи та Америки, обрала таку форму вирішення питання забезпечення житлом молоді, як надання державних пільгових довгострокових кредитів на будівництво (придбання) житла через Державну спеціалізовану фінансову установу "Державний фонд молодіжного житлового будівництва" (далі – Фонд). Фінансування кредитних ресурсів здійснюється за 4 бюджетними програмами.

В останні роки суми коштів, що виділяються з державного і місцевих бюджетів на фінансування молодіжного житлового кредитування, збільшилися. Звичайно, державні кошти вимагають відповідальності в усьому: у розподілі їх відповідними державними інституціями, використані підрядними організаціями, яким вони надаються на будівництво житла, а також від молодих сімей – одержувачів державних кредитів.

Втім, результати ревізій, проведених органами державної контрольно-ревізійної служби в державній спеціалізованій фінансовій установі "Державний фонд молодіжного житлового будівництва" та у 27 його регіональних управліннях (відділеннях) щодо використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію державної житлової політики, свідчать про інше. Контрольні заходи виявили порушення фінансового та бюджетного законодавства загалом на 265,9 млн гривень.

Насамперед слід наголосити на суперечностях організаційних засад діяльності Фонду (як фінансової організації), що супроводжується порушеннями вимог Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (немає відповідної державної реєстрації в державному реєстрі фінансових установ, ліцензій на надання фінансових послуг тощо). Реєстрація Фонду в органах ДПА як неприбуткової установи, що утримується за рахунок бюджетних коштів (а не за статусом фінансової установи), дозволяє уникнути планування одержання та обліку доходів від надання фінансових послуг, обліку іпотечного майна, дотримання тендерного законодавства та відповідальності за взятими зобов'язаннями.

Оскільки при плануванні загальних обсягів кредитних ресурсів на бюджетний період Фондом не враховувалася потреба в коштах регіональних управлінь, останні брали позабюджетні зобов'язання без відповідних асигнувань з наданих пільгових кредитів (КПКВ 3408020) загалом на 4,8 млн грн., що є порушенням  вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України та п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 № 584 про порядок надання пільгових довготермінових кредитів (далі – Постанова № 584). Такі порушення, наприклад, виявлені в Регіональному відділенні Київської області – на 1,6 млн грн., Рівненському регіональному управлінні – на 1 млн грн., у Хмельницькому регіональному управлінні – на 1,3 млн гривень.

Ревізіями встановлено, що 106 пільгових кредитів було надано з порушенням чинного законодавства на загальну суму 11,5 млн гривень.

Серйозною проблемою при наданні пільгових кредитів стало недотримання порядку черговості кандидатів на їх отримання. Єдину інформаційно-аналітичну систему для формування банку даних та оперативного обміну інформацією з питань забезпечення житлом молоді створено лише в поточному році, хоча згідно з п. 27 Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002–2012 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2002 № 1089 (далі – Постанова № 1089), її створення було заплановано ще на 2002–2003 роки.

У зв'язку з цим позичальникам, які на момент отримання кредитів взагалі не перебували на обліку громадян, які потребували поліпшення житлових умов, надано 7 кредитів на 0,6 млн гривень.

Кредити на загальну суму 3,9 млн грн. було надано 31 позичальнику, які не фігурували у списках черговості або перебували в них упродовж нетривалого періоду, тоді як у цих чергах ще від часу заснування регіональних управлінь Фонду стоїть велика кількість позичальників.

Наприклад, у Дніпропетровському регіональному управлінні 7 кандидатів, яким виділено кредити на загальну суму 887 тис. грн., стали на квартирний облік за 6–30 днів до винесення управлінням рішення про надання кредиту. Чернівецьке регіональне управління з 23 позичальників, яким надано кредити упродовж 2005 року, надавало перевагу не тим, які стояли в черзі тривалий час, а особам, зареєстрованим у черзі за останні роки, з них 10 позичальників, які отримали кредити загалом на 1,5 млн грн., перебували на реєстрації в регіональному управлінні від 11 днів до 10 місяців 2005 року.

При виборі претендентів на пільговий кредит не враховувався також і перелік переваг у наданні кредитів під час відбору кандидатів у позичальники, запроваджений з 15.07.2005 п. 18,19

Постанови № 584. Так, Хмельницьке регіональне управління допустило 14 випадків надання кредитів на загальну суму 1,5 млн грн. без наявності зазначених переваг. Наприклад, директору регіонального відділення банку (який став на квартирний облік 25.08.2005) надано кредит 08.12.2005 в сумі 149,8 тис. грн. на придбання квартири загальною площею 87,4 кв. м у м. Хмельницькому. Це житло куплено ним у своєї матері, а його дружина проживала за цією адресою з 30.11.2000 по 14.07.2005, до моменту постановки на квартоблік.

Без підтвердження платоспроможності позичальниками надано 54 кредити на суму 5,2 млн грн. Так, Миколаївське регіональне управління упродовж 2004–2005 років надало 52 кредити на суму 4,9 млн грн. позичальникам, доходи яких нижчі від суми щоквартального платежу за кредитом та прожиткового мінімуму на сім'ю в розрахунку на квартал. Хмельницьке регіональне управління надало 2 кредити на 187,3 тис. грн. Такий підхід є ризиковим щодо повноти виконання позичальниками фінансових зобов'язань за кредитними угодами.

Один із способів заощадження державних коштів та попередження порушень при їх витрачанні – здійснення закупівель товарів, робіт та послуг шляхом проведення тендерних процедур. Втім ця законодавча норма повністю ігнорується Фондом та його регіональними відділеннями. Незважаючи на те, що п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1604 передбачено проведення Фондом конкурсів, тендерів серед підрядних і проектних організацій, спрямованих на здешевлення вартості житла, підвищення якості будівництва та комфортності проживання, фактично нічого не проводилося. Фондом і його регіональними підрозділами винайдено шляхи уникнення тендерів, унаслідок чого використано з порушеннями 196,3 млн грн. бюджетних коштів.

По-перше, цією ж постановою Фонду та його регіональним управлінням надано право делегувати свої повноваження замовника будівництва житла до молодіжних житлових комплексів (далі – МЖК) та інших юридичних осіб, які фактично і є підрядниками. Проте цими організаціями тендерний відбір виконавців робіт також не здійснювався.

По-друге, ці повноваження замовника перекладаються Фондом на позичальників кредитів, без урахування того, що 90 % вартості житла оплачується за рахунок державних пільгових кредитів.

Незважаючи на те, що згідно з вимогами п. 20 Постанови № 584 обов'язковою умовою при визначенні розміру кредитів є дотримання опосередкованої вартості, що склалася в регіонах (відповідно до даних Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства), фактично регіональними управліннями укладались інвестиційні угоди на будівництво житла, в яких вартість 1 кв. м в більшості регіонів значно перевищує опосередковану вартість. При цьому обсяги кредитів визначалися в межах зазначених норм, а різниця вартості лягала тягарем на бюджет молодих сімей. Окрім цього, до опосередкованої вартості житла входить вартість опоряджувальних робіт. Однак житло, як правило, здається в експлуатацію без цих робіт і потребує додаткового фінансування.

Одна з причин завищення вартості житла – укладання регіональними управліннями інвестиційних угод на будівництво житла для молодих сімей не з підрядною організацією, а з посередницькими структурами.

Наприклад, залучення Дніпропетровським регіональним управлінням у 2005 році до будівництва житла посередницької організації ТОВ "Балівський завод залізобетонних виробів" призвело до подорожчання вартості квартир для 13 позичальників на 178,8 тис. грн., а для бюджету – на 50 тис. грн. Посередником було придбано житло у підрядника АТДСК "Містобудівник" за ціною 2,2 тис. грн. за 1 кв. м, а реалізовано їх Управлінню за ціною 2,4 та 2,6 тис. грн. Ця різниця жодними документами щодо проведення додаткових витрат Товариством не підтверджена і визначена за ринковою вартістю.

Установлено випадки будівництва квартир за рахунок кредитних ресурсів для працівників регіональних управлінь за пільговими цінами 1 кв. м житла. Так, регіональне відділення в Київській області уклало з двома його працівниками кредитні угоди на будівництво житла (смт Буча, Київська обл.), вартість кв. м якого становила 2 тис. грн., тоді як для всіх інших 76 позичальників вартість житла становила 3 тис. грн. за 1 кв. м. Оскільки вартість житла для двох працівників регіонального управління виявилась на 142 тис. грн. меншою порівняно з рештою позичальників, можна припустити, що забудовник ЗАТ "Укржитлокомплекс", який будував житло для цих позичальників, має значний резерв рентабельності.

Більшість кредитних ресурсів, які знаходилися на рахунках позичальників, вносились у будівництво житла як дольова участь. Проте механізм дольової участі унеможливлює контроль регіональних управлінь за використанням кредитних ресурсів, бо облік затрат на будівництво житла за кошти позичальників окремо не ведеться. Крім того, практика дольової участі не дає змоги впливати на терміни виконання угод, дія яких зазвичай значно продовжується. Це призводить до подорожчання вартості будівництва житла і, як наслідок, потребує додаткових фінансових ресурсів і з бюджету і з коштів позичальників. Так, упродовж 2004–2005 років з державного бюджету на докредитування спрямовано загалом 19,7 млн грн., що могло стати значним резервом для надання кредитів іншим позичальникам.

Наприклад, Вінницьке регіональне управління при неповному освоєнні підрядною організацією ТОВ "Вінницький регіональний МЖК" коштів позичальників, залишок яких на 01.07.2005 становив 0,5 млн грн., у липні 2005 року на підставі додаткових угод провело докредитування 56 позичальників на загальну суму 0,9 млн грн. у зв'язку з подорожчанням вартості будівництва через несвоєчасне введення житла в експлуатацію.

Джерелом поповнення обігових коштів для Фонду могло б стати передбачене договорами, укладеними з підрядними організаціями, нарахування штрафних санкцій через недотримання ними термінів здачі в експлуатацію житлових будинків. Лише вибіркова перевірка виявила їх на суму 1 млн грн. Однак регіональні управління до забудовників цих санкцій не застосували. А за умовами окремих угод застосування штрафних санкцій до організацій-забудовників за прострочення ними термінів здачі житла не передбачалося взагалі. Здача житла, як правило, переносилась на подальший термін. Подібні угоди укладало, наприклад, Запорізьке регіональне управління.

До зайвого витрачання кредитних ресурсів у сумі 2,1 млн грн. на придбання житла призвело завищення підрядниками обсягів будівельних робіт, вартості будівельних матеріалів та договірної ціни порівняно з тою, що зафіксована в актах приймальної комісії та в регістрах бухгалтерського обліку підрядників.

Так, у Рівненському регіональному управлінні виявлено завищення обсягів виконаних робіт, цін на будівельні матеріали та подвійне оприбуткування матеріальних цінностей на 444 тис. гривень.

Миколаївське регіональне управління за рахунок коштів позичальників сплатило підряднику ЗАТ БФ "Житлобуд-НІКО" за збудоване ним житло (41 квартиру) на 1,4 млн грн. більше від фактичної його вартості.

Регіональні управління, які згідно з договорами іпотеки виступають іпотекоутримувачами, не проводили облік переданого позичальникам в іпотеку житла вартістю 238,2 млн грн., збудованого або придбаного за рахунок кредитних ресурсів, що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.12.1999 № 114.

Гарантією повернення кредитів могли б стати страхові договори. Незважаючи на те, що для страхування фінансових ризиків Фонд витратив понад 5 млн грн., фактично були застраховані ризики, настання яких практично неможливе, а наявні ризики не були застраховані. Так, центральний апарат Фонду за результатами конкурсного відбору уклав договір страхування фінансових ризиків із ЗАТ "Українсько-російська страхова компанія "Авіоніка" (далі – АСК "Авіоніка"). Проведення конкурсу було формальним, бо критерії визначення фінансових ризиків, що підлягають страхуванню, та їх перелік не були визначені ані конкурсною документацією, ані пропозиціями учасників. За договором, укладеним з АСК "Авіоніка", були застраховані фінансові ризики, за якими впродовж 2004–2005 років Фонду та його регіональним управлінням страхові суми не виплачувалися.

Не страхувалися ризики прострочення незавершеного будівництва. Вартість об'єктів незавершеного будівництва, розпочатого у 1999–2003 роках, становила 16,4 млн грн., а на додаткове кредитування окремих позичальників через подорожчання вартості простроченого будівництва упродовж 2004–2005 років було спрямовано понад 19,7 млн грн. Головна причина ненастання страхових випадків полягає в тому, що строк дії страхових полісів, укладених з АСК "Авіоніка", обмежено терміном виконання підрядником зобов'язань, передбачених інвестиційною угодою. За умови продовження терміну дії інвестиційної угоди, строк дії страхових полісів не продовжується.

Ревізія виявила низку порушень вимог чинного законодавства щодо своєчасності та повноти надходжень від повернення кредитів (КПКВ 3408030), а також ефективності їх витрачання. Зокрема, виявлено неефективне використання фінансових ресурсів у сумі 9,5 млн грн., отриманих усіма регіональними управліннями і спрямованих регіональному відділенню в Київській області.

Так, у грудні 2005 року рішенням Спостережної ради Фонду попередню схему розподілу кредитних ресурсів спеціального фонду (кошти повернутих кредитів, які надійшли до спеціального фонду бюджету від регіональних управлінь і підлягають поверненню до цього ж регіону) визнано неефективною. Для започаткування пілотного проекту всеукраїнського масштабу на будівництво молодіжного містечка в смт Буча Київської області передбачалося спрямувати у 2005 році 11,1 млн грн. кредитних ресурсів, які накопичувалися на рахунку Мінсім'ямолодь упродовж року. Проте 9,5 млн грн. (майже 86 %) цих кредитних ресурсів, наданих регіональному відділенню в Київській області, на момент перевірки вже 4 місяці знаходилися на особових рахунках позичальників і не використовували. Слід наголосити, що такі значні державні ресурси були надані регіональному відділенню, яке з вересня 2005 року знаходилося у стадії реорганізації.

Через порушення окремими регіональними управліннями вимог п. 33 Постанови № 584 допущено несвоєчасне перерахування з рахунків комерційних банків до спеціального фонду бюджету повернутих позичальниками кредитних ресурсів у сумі 315,7 тис. гривень.

Регіональне відділення в м. Києві кошти у сумі 208,5 тис. грн. від погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (які надходили упродовж грудня 2005 – березня 2006 року) не перерахувало до спеціального фонду бюджету, що призвело до заниження доходу бюджету на цю суму. У Рівненському регіональному управлінні виявлено 14 випадків несвоєчасного зарахування (із затримкою на 1–5 днів) коштів у сумі 107,2 тис. грн. на єдиний казначейський рахунок.

Виявлені також численні факти відчуження молодими багатодітними сім'ями житла з достроковим поверненням пільгового кредиту. Оскільки частина кредиту для багатодітних сімей покривається за рахунок бюджетних коштів, то втрати бюджету сягнули 342 тис. грн. Такі позичальники продовжують перебувати на квартирному обліку у відділах обліку та розподілу житлового фонду виконкомів.

Наприклад, Херсонське регіональне управління у 2002 році надало позичальнику, сім'я якого має статус багатодітної, кредит з державного бюджету на придбання житла в сумі 100,3 тис. грн. (пільга на його погашення становить 50,2 тис. грн.). У червні 2005 року громадянин достроково погасив кредит, а через місяць продав житло. Позичальники часто достроково повертають кредити і продають житло, державна пільга на яке становить: в Івано-Франківському регіональному управлінні (у 4 випадках) 61,2 тис. грн., Львівському регіональному управлінні (у 6 випадках) 140,1 тис. грн., Харківському регіональному управлінні (у 2 випадках) 90,1 тис. гривень.

Новий вид кредитування – часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким громадянам на будівництво житла, яке здійснюється за окремою бюджетною програмою (КПКВ 3408050). Однак відсутність контролю за тим, чи відповідають укладені угоди між Фондом, комерційними банками і позичальниками затвердженим у бюджеті призначенням, породила ще одну проблему.

За статистичними даними Фонду, протягом 2004–2005 років між регіональними управліннями та позичальниками було укладено 16,9 тис. договорів на компенсацію відсоткової ставки за кредитами, отриманими позичальниками в комерційних банках на будівництво житла вартістю 1,8 млрд грн. Даних щодо обсягів зобов'язань, узятих регіональними управліннями на відшкодування позичальникам відсоткової ставки за кредитами (від однієї до двох облікових ставок НБУ), в ході ревізії Фонд не надав. Розрахунково визначено, що орієнтовна сума відшкодування за цими договорами сягає 100 млн грн. на рік, тоді як бюджетні призначення за програмою на 2006 рік затверджені в сумі 30 млн гривень.

До того ж ревізії, проведені у 17 регіональних управліннях (за частково наданими до перевірки кредитними договорами), виявили, що обсяги кредитних ресурсів, які впродовж 2004–2005 років підлягали відшкодуванню позичальникам, перевищують затверджені кошторисні призначення, тобто позабюджетні зобов'язання становили 4,4 млн грн. Це є порушенням вимоги ст. 51 Бюджетного кодексу та п. 3 Порядку часткової компенсації відсоткової ставки комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 853 (далі – Постанова № 853).

Поза іншим, на реалізацію цієї програми негативно впливає неузгодженість нормативної бази, що регламентує надання часткових компенсацій. Зокрема, Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002–2012 роки передбачає надання кредитів молодим сім'ям та громадянам, не забезпеченим житлом. Як визначено постановою № 853, компенсація надається незалежно від житлових умов громадян та без вимоги обов'язкового їх перебування в чергах на поліпшення житлових умов і надання відповідними структурами інформації про наявність у власності житла. Тому державний бюджет несе додаткове навантаження з відшкодування часткової компенсації відсоткової ставки комерційних банків молодим сім'ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, які фактично забезпечені житлом.

У регіональному відділенні в м. Києві із 100 позичальників, з якими укладено угоди на відшкодування часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, 26 % не були зареєстровані в м. Києві на момент укладання угоди, а 23 % були власниками житла. В Чернівецькому регіональному управлінні із 148 громадян, з якими також укладено подібні договори, 123 (83 %) не потребують поліпшення житлових умов і не перебувають на черзі.

З 01.11.2005 укладання нових договорів у межах даної бюджетної програми Фонд призупинив.

Порушення фінансового законодавства мали місце і в процесі витрачання бюджетних коштів на забезпечення діяльності апарату Фонду (загалом на 2,9 млн грн., або близько 30 % від загальної суми фінансування за цією програмою). Зокрема, при виконанні завдань бюджетної програми за КПКВ 3408050 "Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла" Фонд і його регіональні управління отримали від комерційних банків 1,3 млн грн. за консультаційні та інформаційні послуги, які відповідно до п. 15 Постанови № 853 мали спрямовуватися на покриття витрат, пов'язаних з наданням часткової компенсації. Фактично ці кошти були використані на преміювання, купівлю 3 автомобілів, комп'ютерної техніки. Окрім цього, на витрати, пов'язані з обслуговуванням наданих позичальникам кредитів, у тому числі з частковою компенсацією, також були виділені значні бюджетні ресурси із загального фонду державного бюджету. Проте Фонд не подавав до Міністерства фінансів пропозицій щодо зменшення зазначених видатків на 1,3 млн гривень.

У порушення наказу Фонду від 18.10.2004 № 233/9, яким регламентовано порядок обліку надання таких послуг у бухгалтерському обліку регіональних управлінь, нарахування плати за надані послуги не проводилось, тобто дебіторська заборгованість у сумі 1,3 млн грн. за комерційними банками, а також отримані регіональними управліннями доходи не відображались в регістрах бухгалтерського обліку Фонду.

Центральний апарат Фонду із року в рік визначає завищену кількість штатних працівників порівняно із фактично працюючими (у 2004 р. – на 29, 2005 р. – на 31 штатну одиницю). Цю штучно створену економію фонду оплати праці в сумі 454,1 тис. грн. спрямовано на преміювання працівників Фонду.

Внаслідок завищення Державним підприємством "Управління експлуатації адміністративних будинків" фактичної вартості наданих ним експлуатаційних послуг з утримання приміщення центральний апарат Фонду впродовж 2004–2005 років незаконно витратив 93 тис. грн. бюджетних коштів.

Регіональні управління, порушуючи вимоги чинного законодавства щодо бухгалтерського обліку майна, не відобразили його в обліку на суму 1,1 млн гривень.

Наведені факти свідчать, що в діяльності Фонду та його регіональних відділень є багато проблем, які потребують нагального вирішення. Адже від належного виконання покладених на них державою обов'язків щодо реалізації молодіжної політики у сфері будівництва залежить майбутнє нашого народу.