23 липня 2019 | A A A
В Державній аудиторській службі України діє телефон довіри (044) 485-17-85, також громадяни можуть звернутися до Державної установи «Урядовий контактний центр» за номером 1545
Пошук

...
Головна  » Видання » Фінансовий контроль » № 4, 2005» ЗЛОДІЙСТВО У ТРАХТЕМИРОВІ Незаконно захоплені землі заповідників повертаються у державну власність версія для друку
ЗЛОДІЙСТВО У ТРАХТЕМИРОВІ Незаконно захоплені землі заповідників повертаються у державну власність 22 серпня 2005

КРИМІНАЛ

 

І.В. ХІМІЧУК,

прес-секретар КРУ в Черкаській області

 

Земля в усі часи була тим капіталом, який дозволяв його власникам за будь-яких обставин почуватися впевнено. Нині земля теж в ціні. А в останні роки Україна просто-таки вражена вірусом "землеманії". І Черкащина в цьому питанні не є винятком. Тим паче, що грошова оцінка черкаських чорноземів, унікальних природних куточків краю досить висока. Тож одні поспішають придбати хоча б невеличкий клаптик земельки, а інші висмикують цілі шмати, при цьому "забуваючи" дотримуватись законів тієї держави, в якій вони живуть. За такої ситуації дуже вчасним стало розпорядження Президента України від 20.04.2005 № 985/2005-рп "Про комплексну перевірку додержання вимог законодавства, реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель". 

 

Проведена спеціалістами контрольно-ревізійної служби Черкаської області та податкової адміністрації (у складі комісій місцевих органів виконавчої влади) перевірка ще раз переконала: є привід бити на сполох. Станом на 01.05.2005 фактична заборгованість орендаторів землі становила 12,1 млн грн. При цьому малоймовірно, що зазначені кошти стовідсотково надійдуть до місцевих бюджетів.

Порушення, виявлені під час перевірки, головним чином стосувались питань надання земель в оренду за заниженими ставками, без укладання договорів, а то й зовсім безплатно. Лише з останніх двох причин втрати місцевих бюджетів перевищили 584 тис. грн. Величезні суми втрачають місцеві бюджети і через те, що тисячі гектарів родючої черкаської землі, забуті богом і людьми, заростають бур'янами. Станом на 01.05.2005 в області залишились не переданими в оренду 37,6 тис. гектарів земель. Такий "господарський" підхід органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до землекористування призвів до того, що місцеві бюджети розрахунково втратили за 2003–2004 роки 4380 тис. грн. Крім цього, в багатьох населених пунктах області ще й досі не проведена грошова оцінка земель. Як наслідок, місцеві бюджети Черкащини щорічно втрачають близько 3,4 млн грн. І таких больових точок у регіоні – безліч.

Та глибоко помиляється той, хто думає, що нехтування земельним законодавством призводить лише до фінансових втрат. Як свідчать результати перевірки використання земель історико-культурного призначення та аудиторського дослідження ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на збереження історико-культурної спадщини Черкаської області, зневажливе ставлення до законів спричиняє руйнацію, а то й знищення об'єктів національного культурного надбання. Саме така ситуація свого часу склалася в державному історико-культурному заповіднику "Трахтемирів".

Ще у 1994 році комплекс пам'яток історії та культури між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1994 № 446 було оголошено державним історико-культурним заповідником "Трахтемирів", і відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 09.08.1994 № 3 до складу заповідника було віднесено територію площею 4465 га, на якій знаходились 81 пам'ятка археології, 9 пам'яток історії та 9 пам'яток природи. Зрозуміло, що відтоді особливий статус одного з наймальовничіших куточків Черкащини регулювався багатьма державними нормативними актами. Проте наявність відповідних законів, як виявилось, не завжди означала їх виконання. З незрозумілих причин право володіння на заповідні землі так і не було оформлене. Гірше того, у 1997 році під час роздержавлення колективного сільськогосподарського підприємства "Григорівський" частина заповідних земель, що належали КСП, була віднесена до категорії земель лісового фонду, а решта – включена до земель, які підлягали розпаюванню.

На жаль, це і було початком "прихватизації" державного історико-культурного заповідника "Трахтемирів". Події розвивалися за досить простим сценарієм. У тому ж таки 1997 році рішенням сесії Григорівської сільської ради 3959 гектарів земель історико-культурного призначення передано аграрно-екологічному об'єднанню "Інтергаз" під створення приватного ландшафтного парку ”Акціонерне товариство закритого типу "Трахтемирів". За цим документом унікальна ділянка державного заповідника "Трахтемирів" "схудла" до 590 гектарів, на яких залишилося лише 18 пам'яток. Всі інші (поселення скіфського та давньоруського періоду) опинилися на землях недержавного ландшафтного парку. Тодішнє обласне керівництво своєрідно відреагувало на такий стан речей. Розпорядженням Черкаської облдержадміністрації від 08.09.1999 № 344 без будь-якого обгрунтування констатовано факт зменшення території державного історико-культурного заповідника. З якихось причин місцеве начальство вирішило, що має право приймати рішення про зміну межі об'єкта природнозаповідного фонду загальнодержавного значення. А вже у 2000 році рішенням за № 14-14 Черкаська обласна рада затвердила створення на території Григорівської сільради Канівського району недержавного регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів", засновниками якого є АТЗТ "Аграрно-екологічне об'єднання "Трахтемирів" (м. Київ).

Незважаючи на те що проекту забудови цих земель ніколи не існувало, на території приватного ландшафтного парку "Трахтемирів" донедавна велося капітальне будівництво. До речі, в процесі будівництва мисливського будинку була зруйнована одна з пам'яток історії – приміщення земської школи.

Напевно, ще й досі заповідна територія була б закрита для відвідувачів, а історичні цінності йшли у небуття, якби до суті справи не "докопалися" працівники контрольно-ревізійної служби. Зважаючи на виявлені порушення, прокуратурою області нещодавно опротестовано рішення сесії Черкаської облради від 2000 року. В свою чергу, підтримавши протест прокуратури, депутати Черкаської обласної ради скасували рішення про передачу заповідних земель Трахтемирова акціонерному товариству.

Як це не прикро, але результати перевірки та аудиту спеціалістів КРУ в Черкаській області засвідчили: скарбниця черкаської духовності і культури гине від чиновницької байдужості. Землі заповідників нерідко розорюються, на їхніх територіях ведуться несанкціоновані забудови. Скажімо, в результаті земельного безладу руйнується Мотронинське городище VI–V ст.ст. до н.е., яке входить до складу національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Незважаючи на те що ще у 1965 році цей об'єкт оголошено пам'яткою археології республіканського (нині національного) значення і адміністрація заповідника неодноразово зверталась до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з проханням сприяти вирішенню питання про надання території городища скіфського періоду у постійне користування заповіднику, Мельниківською сільрадою територію віднесено до складу земель запасу та передано на 10 років в оренду Мотронинському Свято-Троїцькому монастирю для ведення підсобного господарства. Тепер, внаслідок глибокої оранки земель, відбувається руйнування археологічного культурного шару, а самі археологічні предмети перетворюються на непотріб. При цьому Чигиринська райрада у листопаді 2002 року попередила заповідник про неприпустимість втручання у "земельні справи" монастиря.

Така ж доля спіткала і територію колишнього Медведівського Миколаївського монастиря (Чигиринський район), на якій знаходиться кілька поселень епохи бронзи, середньовічне монастирище та монастирська дамба. Нині землі монастиря розпайовані.

Черкаська земля зберегла пам'ятки майже всіх історичних епох: від доби неоліту – мідно-кам'яного віку і до рубежу ХІХ і ХХ століття. За кількістю та цінністю історико-культурних пам'яток територія області не має рівних у Подніпров'ї. Зокрема, на Черкащині розташована 1/8 частина (понад 7 тисяч одиниць) всіх пам'яток археології, 1600 пам'яток історії, 400 пам'яток монументального мистецтва, 200 пам'яток архітектури і містобудування. В області функціонує 7 історико-культурних заповідників, двом з яких надано статус національних. Без перебільшення можна стверджувати, що кожен клаптик черкаської землі – це реальний скарб. Та навряд чи можливо зберегти без втрат історико-культурне надбання регіону за такої людської байдужості і недбалості. На жаль, окремі місцеві керівники ще й досі не збагнули простої істини: понівечені, знищені національні, культурні, історичні цінності вже ніколи не повернути, як і людське життя.

 

 

 

КОМЕНТАР ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

 

Серед воістину святих куточків нашої неньки-України Трахтемирів посідає одне з найчільніших місць. Тут кожен клаптик землі политий українською кров'ю, засіяний українськими кістками. Тут навіть повітря насичене історичними подіями, відлуння яких живе і житиме у серцях нинішніх і прийдешніх поколінь українців.

І це правда. Але знайшлися людці, які наплювали і на історію Батьківщини, і на пам'ять про звитягу наших пращурів, які поклали свої буйні козацькі голови на вівтар української свободи, і на подвиг полеглих героїв Букринського плацдарму під час Великої Вітчизняної війни.

З благословення Л.Кучми, який, мабуть, планував царювати в Україні ще десять або й більше років, його вірнопідданий "зброєносець" Ігор Бакай не тільки ”прихватизував” Трахтемирівський заповідник, а й влаштував на його території мисливський рай для високоповажних урядовців, включаючи самого Леоніда Даниловича та його найближче оточення.

Заповідні землі, наче у казці, за короткий термін перетворилися на звичайнісіньке гетто для завезених сюди оленів, косуль, кабанів та іншої живності, яка, за задумом Бакая і Ко, мала міцно прив'язати вище керівництво держави до кримінальних оборудок президентського улюбленця.

Як писала в одному зі своїх номерів "Газета по-київськи", наприкінці 2004 року, відчуваючи свій неминучий крах, верхівка країни влаштувала в колишньому заповіднику чергове "царське полювання". Вбили понад 100 кабанів. А оскільки "довести до розуму" туші тварин було нікому, їх викинули в найближчу яругу...

Сьогодні колишній нафтогазовий король і керівник сумновідомої ДУСі (кучмівського державного управління справами) І.Бакай, який з милості свого патрона Л.Кучми володіє на теренах України ще декількома Трахтемировими, втік до Росії. Тамтешні можновладці прийняли його з розкритими обіймами і, схоже, будуть робити все можливе, аби цей злісний руйнівник нашої духовності і культури не постав перед українським Законом.

 

Євген ВЕРБИЛО