22 жовтня 2020 | A A A
В Державній аудиторській службі України діє телефон довіри (044) 425-80-30, також громадяни можуть звернутися до Державної установи «Урядовий контактний центр» за номером 1545 Держаудитслужба повідомляє, що з 19.04.2020 року починають діяти ЗМІНИ до Закону України «Про публічні закупівлі», за якими розширено перелік порушень та збільшено суми штрафів за такі порушення!
Пошук

...
Головна  » Видання » Фінансовий контроль » № 1, 2007» ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ: МЕТОДИКА І ЗАВДАННЯ версія для друку
ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ: МЕТОДИКА І ЗАВДАННЯ 29 березня 2007

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

 

 

В.В. ДУДЧИК,

заступник начальника

КРУ в Сумській області

 

В.В. ФІРСТЕНКО,

начальник відділу контролю

у сфері соціального захисту населення

КРУ в Сумській області

 

Кошторис бюджетної установи – основний плановий документ, який надає бюджетній установі повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

 

Кошторис складається з двох частин: перший – загальний фонд, що містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; другий – спеціальний фонд, що містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Невід'ємна частина кошторису – план асигнувань, який затверджується разом із кошторисом.

План асигнувань – це щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань упродовж календарного року.

Форму кошторису та плану асигнувань затверджує Міністерство фінансів.

Бюджетні кошти можуть виділятися лише за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі, визначені затвердженими кошторисами.

Бюджетне зобов'язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі впродовж цього самого періоду або в майбутньому.

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної зі складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік:

а) встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;

б) розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства та які необхідні для правильного визначення видатків у проектах кошторисів;

в) забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), які виконуються ними безпосередньо.

Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти врахування доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів та інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

На підставі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, що подають Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для внесення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки. Якщо установи утворені не на початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи від часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.

У проектах кошторисів зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Формування доходної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюють на підставі розрахунків доходів, які складають за кожним джерелом надходжень, що плануються на наступний рік.

На підставі цих показників визначають суму доходів на наступний рік з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи спеціального фонду кошторису планового періоду, для орієнтиру посилаються на рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлено для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської та кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковою є вимога щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.

У кошторисі плануються видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можна передбачати лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і відсутності заборгованості. Міністерству фінансів надано право визначати на кожний рік порядок урахування в кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов'язань установ.

Усі показники видатків, які вносяться до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації.

Видатки бюджетних установ за рахунок власних надходжень (спеціальний фонд бюджету) планують у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним і загальним фондами кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, не забезпечених (або частково забезпечених) видатками загального фонду.

Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів увідповіднюють до показників цих бюджетів.

На виконання норм Бюджетного кодексу наказом Міністерства фінансів України від

28 січня 2002 року № 57 "Про затвердження документів, що застосовуються у процесі виконання бюджету" затверджено такі форми документів:

- кошторис;

- план асигнувань із загального фонду;

- лімітна довідка про бюджетні асигнування;

- штатний розпис бюджетної установи;

- зведений кошторис;

- зведений план асигнувань;

- зведення показників спеціального фонду кошторису;

- план використання бюджетних коштів.

Окрім того, Інструкцією про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року № 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету", затверджено форми таких довідок:

- про зміни річного розпису бюджету (кошторису);

- про зміни помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду);

- про зміни до щомісячного розпису повернення кредитів до загального фонду бюджету;

- про зміни до щомісячного розпису доходів загального фонду бюджету;

- про зміни до щомісячного розпису фінансування загального фонду бюджету;

- про зміни до щомісячного розпису спеціального фонду бюджету;

- реєстр довідок про внесення змін до розпису Державного бюджету України;

- про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Кошторис складається бюджетною установою на наступний рік за кожною бюджетною програмою окремо – за загальним і спеціальним фондами. План асигнувань складається одночасно з кошторисом за кожною бюджетною програмою. Показники видатків, які вносять до кошторису, повинні бути обґрунтовані розрахунками за кожним кодом економічної класифікації.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування – документ, який містить затверджені бюджетні призначення на фінансовий рік і їх щомісячний розпис. Лімітну довідку складає у двох примірниках і доводить до головних розпорядників Міністерство фінансів, місцеві фінансові органи, а головні розпорядники – до розпорядників нижчого рівня та одержувачів коштів.

Штатний розпис установи (організації, закладу) затверджують водночас із кошторисом у межах ліміту бюджетних асигнувань та граничної чисельності за загальним і спеціальним фондами.

Зведений кошторис складає головний розпорядник у двох примірниках за кожною бюджетною програмою. Уточнені проекти зведених кошторисів у двотижневий термін після одержання лімітних довідок головні розпорядники подають Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для складання річного розпису асигнувань відповідних бюджетів, а також органам Державного казначейства.

Зведений план асигнувань складає головний розпорядник за кожною бюджетною програмою. Уточнені проекти зведених планів асигнувань у двотижневий термін після одержання лімітних довідок головні розпорядники подають Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для складання та затвердження річного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів, а також органам Державного казначейства.

Зведення показників спеціального фонду кошторису складається за повною економічною класифікацією за доходами та видатками і є невід'ємною частиною кошторису.

План використання бюджетних коштів складають одержувачі коштів (підприємства та госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи та одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку, та установи освіти).

Довідки про внесення змін до кошторисів і планів асигнувань. Зміни до кошторисів і планів асигнувань вносять тільки після внесення змін до річного розпису асигнувань бюджету, щомісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та бюджетного розпису з урахуванням особливостей спеціального розпису.

У разі перевищення доходів за спеціальним фондом понад затверджені бюджетом, органи Держказначейства надають довідки бюджетним установам про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, що є підставою для внесення змін до річного розпису та кошторису.

Зупинімось на методиці ревізій, яка забезпечує швидке і повне дослідження об'єкта контролю.

Виявлення порушень. З метою належного дослідження об'єкта контролю слід здійснити ревізійні дії різними прийомами (методами) документального і фактичного контролю.

Форма контролю – це сукупність прийомів (методів, засобів) дослідження, які, виходячи з планової мети контролю, доцільно застосовувати для вивчення фінансово-господарської діяльності конкретної установи, організації чи підприємства у певний час.

Методика державного фінансового контролю – це сукупність технічних (методичних) прийомів контролю, яка дає можливість всебічно, повно й об'єктивно дослідити господарські та фінансові операції установи незалежно від форми і часу їх здійснення з метою виявлення та попередження недоліків і порушень у використанні фінансових ресурсів.

У документальному контролі застосовуються такі методи:

– перевірка документів за формальними ознаками;

– перевірка документів за змістом;

– арифметична перевірка документів;

– нормативна перевірка документів;

– економічна оцінка господарських операцій.

Перевірка документів за формальними ознаками – перший етап документального контролю, під час якого досліджують:

– точність заповнення бланків;

– наявність усіх необхідних реквізитів;

– своєчасність складання;

– відповідність підписів осіб, які склали документ.

Цей метод застосовують для виявлення фактів підробки та дописувань у документах, виправлення цифрових даних і зміни реквізитів. За результатами такої перевірки робиться висновок про визнання достовірності документів.

Перевірка документів за змістом – другий етап документального контролю. Його здійснюють шляхом співставлення даних операцій, зазначених у документі, з аналогічними або взаємопов'язаними даними виробництва для з'ясування законності (достовірності) зафіксованих операцій.

Арифметична перевірка документів здійснюється шляхом перерахунку загальних підсумків для визначення правильності підрахунків.

Нормативна перевірка документів проводиться шляхом співставлення фактичних витрат з нормативними або плановими (визначеними законами, постановами, кошторисами, лімітами) з метою встановлення обґрунтованості списання на утримання установи сировини та матеріалів, палива, використання фонду оплати праці тощо.

Економічна оцінка господарських операцій об'єднує низку загальноекономічних методів (прийомів) аналізу й оцінки з метою визначення доцільності, раціональності окремих операцій за певний проміжок часу (порівняння, групування, питома вага, середні величини тощо).

Застосування зазначених методів контролю на практиці дозволяє виявити певні порушення в цих питаннях.

Зокрема, під час перевірки підрозділів Головного управління МНС України в Сумській області працівникам КРУ не були надані лімітні довідки про бюджетні асигнування за 2003, 2004, 2005 роки, складання яких передбачено п. 27 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі "Порядок").

У письмовому поясненні начальник фінансово-економічного відділу Головного управління зазначила, що Головному управлінню не були надані лімітні довідки за ці періоди головним розпорядником бюджетних коштів, тобто Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи. Тому й вони, як розпорядники нижчого рівня, не складали лімітних довідок для своїх підрозділів.

Пунктом 20 "Порядку" передбачено, що під час визначення видатків або надання кредитів розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які визначаються для установ. Проте перевірка в Головному управлінні МНС України в Сумській області виявила, що в установі не плануються та не затверджуються видатки за КЕКВ 1135, КЕКВ 1138 та КЕКВ 1160. Водночас такі витрати установою проводяться, а оплату за одержані Головним управлінням послуги здійснюють підрозділи цього управління, які є самостійними юридичними особами.

Згідно з наданою довідкою Сумський міський відділ (підрозділ Головного управління) у 2005 році витратив на утримання Головного управління (КЕКВ 1160) 60,7 тис. грн., зокрема: на теплопостачання – 31,6 тис. грн., активну енергію – 21,1 тис. грн., реактивну енергію – 1 тис. грн., водопостачання та водовідведення – 7 тис. грн.; на оплату послуг зв'язку (КЕКВ 1138) – 34,3 тис. гривень.

Крім того, відповідно до довідки, наданої Загоном технічної служби (підрозділ Головного управління), автомобілі Загону використовувалися для обслуговування працівників Головного управління. Витрати на ці послуги за 2003–2004 та 9 місяців 2005 року становили 383,2 тис. гривень.

Кошти, витрачені на утримання Головного управління, неправомірно відносилися на фактичні видатки структурних підрозділів.

Зазвичай визначення при складанні кошторису необ'єктивної потреби в коштах призводить до низки негараздів у діяльності бюджетної установи та порушень бюджетного законодавства.

Наприклад, отримання понад реальну потребу коштів змушує керівників бюджетних установ у порушення частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України оплачувати за багато місяців наперед надавачам комунальних послуг вартість фактично не отриманих послуг; дозволяє сплачувати вартість послуг та робіт, спожитих орендарями, не піклуючись про повернення витрачених на них коштів; до того ж керівники не пильнують за приписками витрат.

При вивченні у Білопільській центральній районній лікарні правильності складання розрахунків до кошторисів на 2006 рік, підтверджувальних розрахунків та економічних обґрунтувань, включених у кошториси показників видатків виявлено, що за КЕКВ 1139 "Інші видатки" до розрахунків внесена неіснуюча сума штрафних санкцій – 21 тис. грн. Крім того, виявлено завищені розрахункові суми на оплату комунальних послуг за кодами видатків 1161, 1162, 1163. Зокрема, за КЕКВ 1161 "Оплата теплопостачання" Фактичні видатки у 2005 році становили 270,8 тис. грн. Враховуючи підвищення тарифів у 2006 році на 30 %, розрахункова потреба мала становити 352 тис. грн. фактично ж до розрахунків включено та затверджено кошторисом 471,3 тис. грн., внаслідок чого завищено розрахункову потребу та зайво затверджено кошторисом асигнування на оплату послуг з теплопостачання на 119,3 тис. гривень.

Такі самі порушення мали місце і стосовно затверджених асигнувань за КЕКВ 1162 "Оплата водопостачання та водовідведення". Фактичні видатки становили 31,9 тис. грн. Враховуючи вже згадане підвищення тарифів, розрахункова потреба мала становити 41,5 тис. грн., а до розрахунків включено та затверджено кошторисом 57 тис. грн., у результаті завищено розрахункову потребу з водопостачання та зайво затверджено кошторисом асигнування у сумі 15,5 тис. гривень.

За КЕКВ 1163 "Оплата електроенергії" фактичні видатки у 2005 році становили 123,7 тис. грн. Враховуючи підвищення тарифів, розрахункова потреба має становити 160,8 тис. грн., але до розрахунків включено та затверджено кошторисом 184,1 тис. грн., тобто завищено на 23,3 тис. гривень.

Загалом на 2006 рік було зайво затверджено асигнування на видатки з оплати комунальних послуг та енергоносіїв на 158,1 тис. гривень.

Перевірка дотримання вимог чинного законодавства при проведенні перерозподілу видатків у цій же лікарні в 2005 році виявила, що за рахунок зменшення видатків за КЕКВ 1133 "Продукти харчування" на 32 тис. грн. (ця стаття видатків є захищеною відповідно до ст. 36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", і відповідно до статті 55 Бюджетного Кодексу України обсяг її не може змінюватися) було збільшено видатки за КЕКВ 1137 "Поточні ремонти" на 1 тис. грн., за КЕКВ 1139 "Інші видатки" – на 8 тис. грн., за КЕКВ 1341 "Виплати пенсій і допомог" – на 5 тис. грн., за КЕКВ 1343 "Інші поточні трансферти населенню" – на 18 тис. гривень.

Зауважимо, що 32 тис. грн. вистачило б для забезпечення харчування хворих лікарні на 3 місяці (виходячи з фактично проведених видатків за рік – 125,9 тис. грн.). Водночас натуральні норми з харчування дотримано на рівні 27,7 %.

Під час перевірки кошторису комунального закладу Сумської обласної ради – Правдинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування виявилось, що протягом 2005 року при внесенні змін до кошторису школи-інтернату за окремими кодами економічної класифікації видатків не робилися ґрунтовні розрахунки, деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю, чим не дотримано вимоги п. 22 та п. 29 Порядку.

Перевірка документів за змістом (звірка запланованих видатків згідно з довідками про зміни із фактичними видатками минулого року відповідно до бухгалтерської звітності; перевірка здійснених видатків у поточному році; стан дебіторської та кредиторської заборгованості; розрахунок потреби в коштах до кінця поточного року) виявила, що за окремими кодами були заплановані видатки на загальну суму 100,7 тис. грн., що не обумовлено потребою, а саме: за КЕКВ 1111 – на 15,8 тис. грн.; КЕКВ 1120 – 19,1 тис. грн.; КЕКВ 1133 – 45 тис. грн.; КЕКВ 1163 – 6 тис. грн.; КЕКВ 1164 – 14 тис. грн., КЕКВ 1343 – на 0,8 тис. гривень.

Перевірка документів за змістом у Велико-Писарівській санітарно-епідеміологічній станції (звірка запланованих видатків згідно з кошторисом із розрахунками та фактичними видатками минулого року відповідно до бухгалтерської звітності, дебіторською та кредиторською заборгованістю, розрахунком фактичної потреби в коштах на рік) виявила, що в кошторисі на 2006 рік за КЕКВ 1166 "Оплата інших енергоносіїв" були заплановані видатки на 65 тис. грн., які не обумовлені потребою, внаслідок чого порушено вимоги п. 22 та п. 29 Порядку.

Під час ревізії дотримання вимог законодавства у процесі використання  коштів державного бюджету, виділених на державний санітарно-епідеміологічний нагляд та дезинфекційні заходи у Сумській міській дезинфекційній станції, ревізори звернули увагу на наявність дебіторської заборгованості (станом на 01.01.2006) із розрахунків за газ (КЕКВ 1164 "Оплата природного газу") та за внесками до державних цільових фондів (КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату").

Як з'ясувалося, в торішньому кошторисі по загальному фонду за КЕКВ 1164 "Оплата природного газу" були затверджені асигнування 11 тис. грн., а фактичні видатки становили лише 0,58 тис. грн., тобто майже у 19 разів менше, ніж планувалося. На всю суму (11 тис. грн.) ця установа була профінансована, а отримані кошти перерахувала ВАТ "Сумигаз", у зв'язку з чим виникла заборгованість названого постачальника перед дезинфекційною станцією станом на 01.01.2006 в сумі 10,42 тис. грн. Здається, що з таким запасом будь-яка потреба в коштах за цим кодом на наступний рік мала б відпасти, але дезстанція взяла на 2006 рік ще 6,9 тис. грн. за КЕКВ 1164 "Оплата природного газу", що під час ревізії було визначено як фінансове порушення в частині завищення в кошторисі потреби у бюджетних коштах з пред'явленням вимоги щодо зменшення асигнувань на всю зазначену суму. Вимога була виконана в повному обсязі.

Необґрунтовану потребу в бюджетних асигнуваннях на 2006 рік ревізори виявили в Сумській міській дезинфекційній станції, де дебіторська заборгованість за розрахунками з державними цільовими фондами загалом становила 10,57 тис. гривень.

Виявлено недоліки в кошторисі на 2005 рік комунального лікувально-профілактичного закладу "Шосткинський міжрайонний протитуберкульозний диспансер". Перевірка обґрунтованості проведених розрахунків до кошторису за КЕКВ 1111 "Заробітна плата", КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" з'ясувала, що у зв'язку з переходом з 1 вересня 2005 року на нові умови оплати праці працівників бюджетної сфери на основі єдиної тарифної сітки рішенням Сумської обласної ради від 06.10.2005 диспансеру були додатково затвердженні асигнування за КЕКВ 1111 у сумі 38,6 тис. грн., за КЕКВ 1120 – 14,3 тис. грн. Однак при затвердженні не було враховано економію заробітної плати в закладі станом на 01.09.2005 за КЕКВ 1111 "Заробітна плата" в сумі 23,7 тис. грн. і за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" – 7,8 тис. гривень.

Така ж ситуація склалася і в комунальному лікувально-профілактичному закладі "Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій", якому було додатково затверджено асигнування за КЕКВ 1111 – 40,5 тис. грн., за КЕКВ 1120 в сумі 15,0 тис. грн. без урахування економії заробітної плати відповідно в сумі 27,1 тис. грн. та 9,9 тис. гривень.

Крім того, за рахунок економії за КЕКВ 1111 в сумі 32,0 тис. грн. за рахунок вакантних посад та відпусток без збереження заробітної плати у 2005 році проведено ремонт приміщення санаторію згідно з укладеними трудовими угодами з фізичними особами на 31,9 тис. грн., з яких за рахунок коштів КЕКВ 1111 "Заробітна плата" оплачено вартість матеріалів для ремонту приміщення на 22,8 тис. грн., що призвело до нецільового використання бюджетних коштів.

Ревізія в Сумській центральній районній лікарні виявила факти завищення в кошторисі на 2006 рік потреби в бюджетних коштах внаслідок помилок у розрахунках при визначенні обсягів видатків за КЕКВ 1139 на 11,9 тис. грн. та КЕКВ 1162 на 5,5 тис. гривень.

У розрахунку потреби в бюджетних коштах за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інших видатків" при визначенні обсягу видатків на оплату послуг із приготування їжі для хворих стаціонарних відділень були застосовані норми використання води, затверджені для розрахунків із споживачами, водопроводи яких не обладнані вимірювальними приладами (відповідно до розрахункового об'єму використаної холодної води за нормами використання), тоді як лікувальні заклади, де готувалася їжа для хворих, були обладнані приладами обліку споживання води. Крім того, при розрахунку використання води та стоків було двічі включено об'єм води, що підігрівалась. Отже, ці показники завищено.

Встановлено факти, коли фонд оплати праці всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 228 ґрунтувався не на ретельно проведених розрахунках, а на завищених показниках фонду, через що неправомірно створювався резерв для стимулюючих виплат.

Ревізія Управління ветеринарної медицини у Кролевецькому районі виявила проведення виплат премій працівникам у розмірі 600 відсотків у зв'язку з наявністю вакантних посад на початку року, що, до речі, у звіті "Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)" не відображалося.

Під час ревізій і перевірок були виявлені факти заниження кошторисних призначень.

Зокрема, при перевірці розрахунків обґрунтованості видатків за загальним фондом на 2006 рік в Управлінні освіти Шосткинської міської ради з'ясувалося, що видатки на виплату заробітної плати за КЕКВ 1111 "Заробітна плата" заплановані і затверджені із розрахунку на 11,5, а не на 12 місяців, чим порушено вимоги ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п. 20 "Порядку", якими передбачено забезпечення в повному обсязі потреби в асигнуваннях на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з цим для виплати заробітної плати працівникам освіти міста Шостка дефіцит коштів за КЕКВ 1111 "Заробітна плата" загалом становив 468,4 тис. грн., за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" – 169,4 тис. гривень.

Отже, напрошується висновок: за умови ретельної перевірки складання кошторису можна заощадити сотні тисяч гривень державних коштів або попередити утворення боргів, зокрема із соціальних виплат.