Погіршення економічної ситуації, що відбулося під впливом світової фінансової кризи, призвело до зростання кількості звернень незайнятих громадян. Так, в грудні 2008 року до центрів зайнятості звернулося майже 542,8 тис. осіб, що майже у чотири рази перевищило показник грудня 2007 року, а станом на 01.07.2009 року на обліку в центрах зайнятості уже перебувало понад 622,1 тис. осіб.

У зв'язку з наведеним, аудиторською групою, під час проведення державного фінансового аудиту, досліджено питання дієвості державної політики у сфері зайнятості населення, ефективності використання Державною службою зайнятості коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та повноти наповнення його дохідної частини.

Результати дослідження засвідчили недосконалість нормативно-правової бази у сфері зайнятості населення в частині визначення статусу Державної служби зайнятості (далі – ДСЗ) та низку інших негативних чинників, які призвели до додаткових витрат коштів Фонду в сумі майже 600 млн гривень.

По-перше, матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг незастрахованим особам, які не сплачували страхових внесків, призводить до невластивих страховому Фонду витрат.

Статтею 3 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, а основним принципом страхування на випадок безробіття, який визначено Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", є надання державних гарантій застрахованим  особам.

Проте, п. 2 статті 6 даного Закону передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги мають також незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Так, протягом дослідженого періоду на заходи з профпідготовки та на виплату допомоги по безробіттю особам, які не сплачували страхових внесків до Фонду, витрачено 413,8 млн гривень.

По-друге, неврахування інформації ДЦЗ при формуванні державного замовлення на підготовку кадрів призводить до невідповідності його вимогам ринку праці та додаткових витрат коштів як Фонду, так і бюджетів різних рівнів.

Як засвідчив державний фінансовий аудит протягом дослідженого періоду при формуванні державного замовлення на підготовку кадрів не враховувались інформаційно-аналітичні матеріали про стан ринку праці, які двічі на рік ДЦЗ надавав Мінекономіки та МОН.

Проведене порівняння наявних вакансій, кількості безробітних та кількості випускників за окремими професіями засвідчило, зростання питомої ваги осіб з вищою освітою у складі робочої сили - з 40 % у 2007 році до 44 % у 2008 році, а також збільшення обсягів підготовки економістів, бухгалтерів, менеджерів та юристів. Натомість, всупереч необхідності забезпечення підприємств висококваліфікованими фахівцями з інженерних спеціальностей, які зможуть реалізувати інноваційні принципи економічного зростання, протягом 2007-2009 років обсяги випуску цих категорій фахівців практично не змінилися, а їхня питома вага у складі випускників вузів складала лише 20-30 відсотків.

Проведеним розрахунком встановлено, що внаслідок недосконалості державного замовлення на підготовку кадрів, лише за 4-ма дослідженими спеціальностями, кількість безробітних по яким постійно зростає, з бюджету Фонду спрямовано понад 150 млн грн. на виплату допомоги по безробіттю.

По-третє, недостатнє вивчення базовими центрами зайнятості кон'юнктури ринку професій та спеціальностей при проведенні заходів з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних призводить до зниження ефективності використання коштів Фонду.

На фінансування заходів з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації 573,8 тис. безробітних протягом дослідженого періоду з бюджету Фонду спрямовано 479,4 млн гривень.

Проте, не всі безробітні, які були охоплені відповідними заходами, забезпечувались робочими місцями за отриманими професіями, оскільки при визначенні обсягів та спеціальностей центрами зайнятості не враховувались можливості роботодавців та відсутність вакансій.

Наприклад, в Луганській області за професією "перукар" при наявних станом на 01.01.2007 на ринку праці 253 вакансій та підготовлених професійно-технічними закладами освіти області 1041 випускника, за сприянням ДСЗ профпідготовку за зазначеною спеціальністю пройшли ще 249 безробітних.

Всього на перепідготовку безробітних, які протягом дослідженого періоду не були працевлаштовані, неефективно витрачено 18,5 млн гривень. 

По-четверте, невизначеність у державних та регіональних програмах зайнятості населення обсягів, джерел фінансування та результативних показників, яких необхідно досягти, нівелює їх вплив на сферу зайнятості населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 992 затверджено Основні напрями проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року, на виконання яких на регіональному рівні один раз на два роки розробляються регіональні програми зайнятості населення.

Проте, проведений в ході аудиту аналіз 16-ти регіональних програм засвідчив невідповідність їх вимогам даної методики в частині відсутності в програмах результативних показників, яких необхідно досягти, та невизначеність обсягів фінансового забезпечення, яке потрібно залучити для їх виконання, що в свою чергу унеможливлює аналіз їх дієвості та стан виконання.

Наприклад, Програми зайнятості населення Івано-Франківської області на 2006-2007 та 2008-2009 роки та Луганської області на 2007 рік не затверджені обласними радами, внаслідок чого кошти з місцевих бюджетів на їх виконання не виділялись.

По-п'яте, відсутність в реєстрах Фонду усіх потенційних платників внесків зменшує дохідну базу бюджету Фонду.

Наповнення бюджету Фонду знаходиться в прямій залежності від надходження страхових внесків, а обсяг страхових внесків - від кількості платників. Проте, проведений в ході аудиту аналіз кількості платників-юридичних осіб, що обліковуються в Фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування України та Пенсійному фонді України, засвідчив, що кількість платників внесків до Пенсійного фонду України постійно перевищує кількість юридичних осіб-платників страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Наприклад, станом на 01.01.2007 кількість платників - юридичних осіб, зареєстрованих в ПФУ, перевищувала аналогічний показник по Фонду на 45,2 тис. платників, станом на 01.01.2008 - на 88,4 тис., а станом на 01.01.2009 - на 127,9 тис. платників - юридичних осіб, що свідчить про неврахування імовірних додаткових надходжень до бюджету Фонду.

По-шосте, законодавча неврегульованість окремих положень нормативно-правових актів у сфері зайнятості населення послаблює контроль держави за діяльністю ДСЗ та призводить до неефективного використання коштів Фонду.

Для реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та соціальної підтримки безробітних створена ДСЗ, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а фінансування - за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Регулювання правового становища посадових осіб які працюють у підрозділах ДСЗ, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу", тобто працівники ДСЗ є державними службовцями, хоча утримуються за рахунок коштів Фонду, що суперечить даному Закону, яким передбачено, що державні службовці одержують заробітну плату лише за рахунок державних коштів.

Водночас, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на органи державної служби зайнятості покладено функції виконавчої дирекції Фонду та визначено, що спрямування та  контроль  діяльності здійснюється правлінням Фонду. А оскільки держава представлена у правлінні Фонду лише третиною його складу, це по суті послаблює контроль держави за діяльністю служби – як державного органу.

Статтею 11 даного Закону передбачено, що структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, видатки на адміністративно-господарські витрати затверджує правління Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики). Проте, Положенням про державну службу зайнятості, затвердженого постановою КМУ від 24.06.1991 № 47, зазначено, що структура, штатний розпис і кошторис на утримання ДЦЗ затверджується Міністерством праці та соціальної політики України.

Тому, при визначенні схем посадових окладів та умов оплати праці  працівників ДСЗ застосовуються вимоги постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади та інших органів", а при визначенні структури, вимоги постанови КМУ від 12.03.2005 № 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" не застосовуються.

Внаслідок цього, всупереч даній постанові у структурі ДЦЗ створено 6 структурних підрозділів з чисельністю менше 5 працівників, до складу яких входять як начальник відділу, так і його заступник. Крім цього, до складу 5 відділів чисельністю менше 7 працівників введено посади заступників начальників відділів, а у деяких відділах аж дві посади заступників, що призвело до зайвого витрачання коштів Фонду за досліджений період в сумі майже 0,4 млн гривень.

З метою підвищення якісного рівня державної політики у сфері зайнятості населення та ефективності використання Державною службою зайнятості коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ГоловКРУ України внесено центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо вжиття заходів нормативно-правового та організаційного характеру.